Ой, розкинувся степ неозорий,
Де Дніпро розгортає простори.
Де калина над плесом схилилась,
Де земля золотая вродила!
Тут роздолля, мов море безкрає,
Тут могутня ріка не втихає.
Наче скарб, що віки зберігають,
Ці простори Вкраїну вінчають!
Гей, Дніпро котить хвилі могутні,
Наші справи великі й майбутні!
Хай гуде над степами заводський прибій —
Дніпропетровський Уділ — гордий край наш, живий!
Гей, хай дзвонить залізо і сталь,
Хай лунає над краєм хорал!
Від широкого Дніпра до степів золотих —
Слава Уділу на многії літ!
Петлюра поглянув на степ неозорий,
Де Дніпро розгортає простори.
І промовив: «Тут сила держави,
Тут народові праця і слава!
Хай залізо кується завзято,
Хай заводи зростають багато!
Цьому краю — почесна дорога:
Бути серцем промисловим усього народу!»
І указом гетьманським знаменним
Він відкрив шлях до звершень натхненних.
Закружляли колеса сталеві,
Забриніли міста у обнові!
Гей, Дніпро котить хвилі могутні,
Наші справи великі й майбутні!
Хай гуде над степами заводський прибій —
Дніпропетровський Уділ — гордий край наш, живий!
Гей, хай дзвонить залізо і сталь,
Хай лунає над краєм хорал!
Від широкого Дніпра до степів золотих —
Слава Уділу на многії літ!
Зацвіли над рікою заводи,
Розрослися міста і народи.
Де колись вітер степом гуляв,
Там коваль свою пісню співав!
Мов кремезний дубок при долині,
Уділ виріс на славу Вкраїні.
Його праця — держави опора,
Його сила — Дніпровії гори!
І народ пам'ятає повіки,
Хто відкрив промислові потоки.
Гетьман мудрий побачив майбутнє —
І зробив його світлим і могутнім!
Гей, Дніпро котить хвилі могутні,
Наші справи великі й майбутні!
Хай вся Європа на нас поглядає —
Дніпропетровський Уділ процвітає!
Гей, хай дзвонить залізо і сталь,
Хай міцніє державна скрижаль!
Під булавою Гетьмана, в праці святій —
Дніпропетровський Уділ — гордий край наш, живий!
