У таборі сурми заграли,
Козаки бойові лави зімкнули,
Та вдалині вже заграви палали,
Дикі загарбники край наш минули?
Ні! Вони сунуть на наші пороги,
Несуть Україні тривоги й жалі,
Та козацькі серця не злякались дороги —
Бо вірність і честь не здолати в бою!
За Петлюру — стоїмо стіною!
За Вкраїну — незламною лавою!
Гетьманські полки — фортеця міцна,
Наша вірність вовіки одна!
За Гетьмана — крізь бурю і грім!
За свободу, за рідний наш дім!
Хай почує загарбник у кожнім краю:
Ми боронимо Вкраїну свою!
Симон Петлюра підняв корогву,
І козаки стали до бою в строю,
Він кликав народ боронити державу,
І кожен присягнув берегти її славу.
Злилися полки, наче ріки в одну,
Присягли берегти Батьківщину свою,
Ні гроза, ні загроза не зломлять ряди —
За Гетьманом козаки підуть назавжди!
За Петлюру — стоїмо стіною!
За Вкраїну — незламною лавою!
Гетьманські полки — фортеця міцна,
Наша вірність вовіки одна!
За Гетьмана — крізь бурю і грім!
За свободу, за рідний наш дім!
Хай почує загарбник у кожнім краю:
Ми боронимо Вкраїну свою!
І рушили лави, мов хвиля морська,
Заграла над ними сурма бойова,
Відступає загарбник — скінчилась війна,
І знову вільна Україна ясна!
Над полем світанок розлився ясний,
У небі заграв золотавий промінь,
Замовкли гармати, вернувся спокій,
І мир обійняв наш козацький край!
За Петлюру — стоїмо стіною!
За Вкраїну — незламною лавою!
Гетьманські полки — фортеця міцна,
Наша вірність вовіки одна!
За Гетьмана — крізь бурю і грім!
За свободу, за рідний наш дім!
Хай лине над світом козацька хвала:
Хай буде Вкраїна щаслива й вільна!
